Податкова декларація з прибутку: ключові зміни 2019 для юросіб

Коли юрособа має подати декларацію з податку на прибуток у 2019 році

У 2019 році для платників податку на прибуток діяв загальний річний звітний період, що збігався з календарним роком. Граничний термін подання декларації за 2018 рік припав на 1 березня 2019 року, оскільки 28 лютого був останнім днем лютого, а 1 березня — робочим днем. Це правило поширювалося на більшість юридичних осіб, включно з тими, хто застосовує загальну систему оподаткування.

Для квартальних платників, які звітують щокварталу, декларація за перший квартал 2019 року подавалася до 10 травня, за півріччя — до 9 серпня, за три квартали — до 11 листопада. Якщо останній день звітності припадав на вихідний чи святковий, строк переносився на наступний робочий день. Ці дати важливо пам'ятати, адже навіть один день прострочення тягне за собою штраф.

Окремо варто згадати новостворені підприємства: для них перший звітний період міг бути іншим. Наприклад, компанія, зареєстрована у квітні 2019 року, подавала першу декларацію за період з дня реєстрації до кінця року не пізніше 1 березня 2020 року. Проте авансові внески з податку на прибуток сплачувалися щокварталу, і це часто ставало предметом суперечок з контролюючими органами.

Хто саме зобов'язаний звітувати та які форми застосовувати

Обов'язок подавати декларацію з податку на прибуток покладався на всіх юридичних осіб — резидентів України, а також на нерезидентів, які провадять діяльність через постійне представництво або отримують доходи з джерелом походження в Україні. Водночас неприбуткові установи та організації подавали звітність за окремою формою, але теж у встановлені строки.

Форма декларації у 2019 році затверджувалася наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 (у редакції, чинній на той момент). Вона містила низку додатків, зокрема щодо амортизації, податкових різниць, виплат нерезидентам. Помилки в цих додатках були поширеною причиною зменшення задекларованих витрат під час перевірок.

Суб'єкти господарювання, які застосовували спрощену систему оподаткування, не подавали декларацію з податку на прибуток, якщо не мали окремих підстав для цього, наприклад отримання нецільової благодійної допомоги. Проте при переході на загальну систему звітність подавалася вже за загальними правилами.

Практичні наслідки прострочення або неподання звітності

За неподання або несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток у 2019 році передбачався штраф у розмірі 170 гривень за кожне порушення, а за повторне протягом року — 1 020 гривень. Крім того, нараховувалася пеня за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. Ці суми були відносно невеликими, але вони могли стати підставою для включення підприємства до плану перевірок.

Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства має фактичні та юридичні підстави. Фактичною підставою є сам факт неподання звітності, а юридичною — норма закону, що встановлює обов'язок і санкцію. На практиці це означає, що контролюючий орган має довести склад правопорушення, а платник має право оскаржити рішення в адміністративному або судовому порядку.

Типовий випадок: товариство з обмеженою відповідальністю звітувало щокварталу, але через зміну бухгалтера пропустило подання декларації за півріччя. Податкова нарахувала штраф і пеню, а керівник отримав адміністративний протокол. Суд, розглядаючи справ, з'ясовував, чи були поважні причини, і в деяких випадках скасовував стягнення через процедурні порушення з боку інспекції.

Як юристу підготуватися до супроводу деклараційної кампанії

Перед поданням декларації варто перевірити, чи не змінився обліковий склад платника: чи не з'явилися відокремлені підрозділи, чи не було реорганізації. Ці обставини впливають на місце подання звітності та на розподіл податкових зобов'язань. Також слід звірити дані з бухгалтерського обліку з податковими різницями, адже розбіжності часто виникають через різні підходи до визнання витрат.

Якщо платник має право на податкову знижку або інші пільги, це потрібно підтвердити документально. Наприклад, для застосування пільги з податку на прибуток для IT-компаній у 2019 році діяли окремі умови щодо частки доходу від відповідної діяльності. Недотримання цих умов призводило до донарахувань.

У разі виявлення помилки в уже поданій декларації платник міг подати уточнюючу декларацію. Якщо це відбувалося до закінчення граничного строку, штраф не застосовувався, а якщо після — доводилося сплачувати не лише недоплату, а й штраф у розмірі 3% від суми недоплати. Ці правила залишалися незмінними протягом 2019 року.

Для юристів, які супроводжують клієнтів у податкових спорах, важливо зберігати докази подання звітності: квитанції, протоколи, дані з електронного кабінету. У 2019 році електронний кабінет платника податків уже працював повноцінно, і більшість компаній подавали декларації в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.